Крупецький ліцей

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 195
Нас можна знайти

Одноклассники

Крупецький НВК

 

ВКонтакте

Крупецький ліцей

 

Герб школи

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наша кнопка
5


Друзі сайту

Історична довідка села Крупець.

Славутського району.

Село Крупець,Славутського району,Хмельницької

області належить до районного підпорядкування. Примикає до річки Горинь,розташоване від обласного центру м.Хмельницький на віддалі 123км., від районного центру м.Славута -5 км.,до найближчої залізничної станції Бараннє від центру села-1 км.

Географічні координати села-50° 20’ північної широти і 26°48’ східної довготи.

Через село проходить асфальтна дорога з міста Славута на Остріг та залізнична колія Шепетівка- Здолбунів, яка поділяє село на дві частини. По південно-східній околиці села проходить залізнична колія,що веде в баластний кар’єр.

Рельєф населеного пункту рівнинний,слабо хвилясто-погорблений з основним похилом з північного сходу на південний захід.В цьому напрямку пролягає низовина з невеликою річкою,

яка протікає через село і має назву Устя. Ця річка

бере початок з природніх джерел на північній околиці села. Село розмістилось на підвищенні по обидві сторони низовини.

 

  ВІДОМОСТІ НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ.

Час заснування населеного пункту точно не відомий. Першу згадку про село Крупець знайдено в історичних документах xıv ст. Село Крупець в актонадавчій грамоті князю Федорові Острозькому згадується в 1386році під назвою села Крупа.

 С. Д. Бабашко, посилаючись на Барановича вказує,що ще раніше на місті с. Крупець було оборонне укріплення Гораньград.

Пізніше Крупець згадується під назвою села Крупого в 1648 році в листі воєводи Брацлавського Адама Кисіля до коронного канцлера Юрія Осолінського, в якому говориться про те, що в селі Крупом козаки Б.Хмельницького вбили старосту  князя канцлера [пам’ятники т.1 розділ 3 ст.191.]

  Є дані про жителів цього періоду: в 1648 році було 34 дими, в 1650 році-9 димів, в 1651-32 дими, в 1653- не  було

зовсім.

 В 1653 році Волинської шляхти послом Брестським піднімається клопотання про звільнення від податків, бо село було майже безлюдне внаслідок зруйнування польсько-шляхетськими загонами Домініка Заславсько-го. В районі села  діяли повстанські загони народних ватажків Тишка, Донця, Герасько [Архів Юго-Западной Росії 4ч. т2. Ст.466 Київ 1890р.]

До 1793 року с.Крупець входило в склад Польщі, а після поділу Польщі , в складі Волині відійшло до Росії.

 В адміністративно-територіальному відношенні село Крупець входило в склад Кривинської волості Острозького повіту Волинської губернії.

В1872 році через село прокладено залізничну колію

Шепетівка- Здолбунів /Київ-Брест/. До 1861 року селяни були кріпаками.

 В1883 році в селі Крупець відкрито церковно-приходську школу, збудовану селянами на землі, що належала поміщиці Валенській . В ній навчалось 60 хлопчиків і 13 дівчаток з сіл Крупець, Стригани,Ріпище, Бараннє. На утримання школи селяни сплачували 282крб. 75 коп. на рік /историко-статистическоє описание церквей и приходов Волынской эпархии Т-2 1889г. Теодоровича/.

В 1909 році в селі Крупець було 294 двори, 1732 жителі /списки населених пунктів/

 Лікувальних закладів в селі не було, лікували знахарки. В 1910 році в селі не було ніяких культурно – побутових закладів крім корчми і шкальні. Селяни жили бідно, хати будували дерев’яні з солом’яною покрівлею.

Основним заняттям населення було землеробство, скотарство носило допоміжний характер. Частина селян займались ремеслами- ковалі, гончарі, бондарі, драчі.

 Групи дворів і прізвища людей цього часу говорять про це (Ковальчуки, Гончаруки,Бондарі, Драчі ).

  Відомостей про групові революційні виступи немає, але окремі селяни часто виступали проти поміщиків.

 

  В часи першої світової війни селяни виступали згуртованіше, але їх зразу приборкали жандарми і солдати, бо за 50 км. була лінія фронту.

 

1919 РІК І ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА

Влітку 1919 року село звільнила Таращанська бригада під командуванням героя громадянської війни Василя Назаровича Боженка, який під Крупцем був важко поранений. Зачувши про наступ Червоної Армії, втекла до Польщі княгиня Четвертинська зі своїми синами.

Остаточно село звільнили війська першої кінної Армії під командуванням С.М. Будьоного на початку осені 1920 року.

1919 році відбулася зміна влади органів місцевого самоврядування. Головою сільської ради було обрано Костева Матвія , заступником Шпака Ю. Д. та Ковалінського М.Ю.. Членами сільської ради стали Нікітчук Микита та Нікітчук І. П. тоді ж обрали комнезам , куди ввійшли Поліщук К.Р.(голова), Ковальчук О.І., Поліщук В.К. і ін.

В цьому ж році було розподілено землю поміщика, якою, в першу чергу, наділяли безземельних та молоземельних.

Місцева влада відпускала біднякам ліс і будівельні матеріали. До середини 20-х років в селі було збудовано близько 60-ти будинків.

В 1919 році було організовано збір внесків з господарств для організації споживчого товариства, яке відіграло в селі важливу роль, було витіснено непманів. Першим головою споживчого товариства було обрано Чулія І.В.

Першим продавцем став Поліщук С.Г.

Форма входу
Хмаринка тегів
Урок-екскурсія випускний Привітання директора школи Пришкільний табір Відпочинок на озері Тренінг за 10 версією Новий сайт вчителя інформатики вірш Єдина Країна! Единая Страна!
Пошук
Точний час
Календар
«  Вересень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Календар свят

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання


Copyright MyCorp © 2018
Зробити безкоштовний сайт з uCoz